06 листопада доцент кафедри технології медичної діагностики та лікування, к.б.н. Андрій СІРОМОЛОТ провів лабораторний практикум на тему: «Вірус, що залишив слід: визначаємо антитіла у зразках методами імуноаналізу», під час якого учні відпрацювали деякі етапи імуноензимного аналізу для виявлення IgG до рекомбінантного протеїну-шипа (spike protein) вірусу SARS-CoV-2; провели тест бічного потоку (імунохроматографія) для виявлення рекомбінантних аналогів антигенів SARS-CoV-2 у біологічних зразках.
Родзинкою події став таємний лист із закодованими написами на клаптиках паперу*: та замість чорнил – розчин сироваткового альбуміну бика, та і папір не простий – нітроцелюлозний! За допомогою зворотного барвника *Ponceau S* учні легко виявили, що на клаптиках були зашифровані методи, в основі яких лежить реакція “антиген-антитіло”!
13 листопада доктор біологічних наук, асистент кафедри біохімії Катерина ДВОРЩЕНКО, провела лабораторне заняття на тему: «Якісне і кількісне визначення загального білка у біозразках».
Визначення концентрації білка в банані проводили за методом Лоурі та з додаванням до досліджуваних зразків реагенту Фоліна–Чокальтеу. У досліджуваних пробах розвивалося синє забарвлення, інтенсивність якого була прямо пропорційна концентрації білка. Для кількісного визначення білка в біологічних зразках проводилося вимірювання оптичної густини проб за допомогою спектрофотометра при довжині хвилі 750 нм.
20 листопада ліцеїсти пізнавали унікальну групу живих організмів – світ грибів! Заняття проводила доцент кафедри біології рослин, к.б.н. _Вероніка ДЖАГАН
Протягом заняття учні знайомились з особливостями будови різних груп грибів, за допомогою мікроскопії досліджували морфологію хлібної цвілі (мікроскопічні гриби роду Rhizopus – ризопус), дріжджів (Saccharomyces cerevisiae), ксилярії, або пальців мерця (Xylaria polymorpha), трюфеля літнього (Tuber aestivum). Окремий інтерес у майбутніх дослідників викликало знайомство з грибами-макроміцетами, серед яких значна частка їстівних грибів, які мають цінні харчові та унікальні лікарські властивості – ерінги (Pleurotus eryngii, або королівська глива), шиїтаке (Lentinula edodes), їжовик гребінчастий (Hericium erinaceus, або лев’яча грива) та інші.
Особливо запам’яталась ліцеїстам практична частина заняття, присвячена вирощуванню грибів у штучних умовах (учились отримати чисту культуру (посівний міцелій) печериці двоспорової (Agaricus bisporus) – основного об’єкта промислового грибівництва).
4 грудня під керівництвом асистента кафедри загальної та медичної генетики, к.б.н. Надії МОРОЗОВОЇ, був проведений лабораторний практикум на тему: «Дослідження каріотипу клітин коренців цибулі”, під час якого учні опановували основні етапи виготовлення цитологічних препаратів.
Ліцеїсти навчилися фарбувати спадковий матеріал, досліджувати хромосоми клітин цибулі, спостерігати різні стадії мітотичного поділу клітин, аналізувати морфологію та поведінку хромосом під час поділу. Родзинкою заняття став пошук можливих порушень окремих стадій мітозу, а також порівняння каріотипу цибулі з хромосомним набором людини.
Дякуємо викладачам ННЦ Інституту біології та медицини за глибокі знання, уміння зацікавити учнів, показати їм важливість та практичне застосування отриманих знань!
Окрема подяка компанії Biopharma та особисто Костянтину ЄФИМЕНКУ за подаровану ліцею сучасну лабораторію та підтримку її функціонування! Це місце народження юних науковців і дослідників дивовижного світу живого!
Коментарі закриті.