Історія створення УФМЛ починається з другої половини ХХ століття — періоду бурхливого розвитку природничих наук. Саме тоді, коли поширилась ідея готувати найталановитішу молодь ще з шкільної лави, виникла потреба надавати школярам спеціалізовану фізико-математичну освіту. У 1963 році академіки О.П. Александров, В.М. Глушков, І.К. Кікоїн, А.М. Колмогоров та М.О. Лаврентьєв стали ініціаторами відкриття перших спеціалізованих фізико-математичних шкіл при провідних університетах Радянського Союзу: Київському, Ленінградському, Московському та Новосибірському.
В Україні ця ідея була втілена в життя академіком В.М. Глушковим і провідними вченими фізичного та механіко-математичного факультетів Київського ордена Леніна державного університету ім. Т.Г. Шевченка: О.А. Шишловським, В.А. Вишенським, О.А. Борбатом.
25 вересня 1963 року — за Постановою Ради міністрів Української РСР №1113 було організовано «Київську спеціалізовану школу-інтернат фізико-математичного профілю при Київському ордена Леніна державному університеті імені Т.Г. Шевченка (КСШІФМП)». Саме цей день і можна вважати Днем народження школи.
Цікаво переглянути наявні копії історичних документів про створення ліцею в 1963 році, засади його функціонування та фінансування.
Наказ по Міністерству освіти Української РСР від 15 липня 1963 року № 98/1
Постанова Ради Міністрів Союзу РСР від 23 серпня 1963 року № 905
Постанова Ради Міністрів РСР від 25 вересня 1963 року № 1113
Невимовно довга назва КСШІФМП отримала неофіційне скорочення «Лісова школа», або «Фізмат у Феофанії», за місцем розташування першого корпусу — Київ вул. Агротехніків, 18 (зараз вул. Академіка Заболотного, 148).
Сучасний вигляд навчального та спального корпусів КСШІФМП на Феофанії
На 1 вересня 1963 року було створено по 4 паралельних восьмих, дев’ятих і десятих класа математиків (А і Б) та фізиків (В і Г). В 1964 році випуску не було, а в 1965 році випустили одинадцятикласників і на їх місце прийняли дев’ятикласників. В 1966 році випустили одночасно і одинадцятикласників і десятикласників внаслідок відміни «одінадцятирічної середньої освіти з виробничим навчанням».
Створення Київської спеціалізованої школи-інтернату вирішувало кілька важливих на той час проблем:
— по-перше, цим підкреслювалась і підтримувалась популярність математики та фізики в Україні
— по-друге, Київський університет отримав можливість впливати на до-університетську підготовку своїх майбутніх студентів з урахуванням специфіки тих факультетів, де фізика та математика викладаються поглибленими курсами
— по-третє, створення інтернату надавало можливість залучати до навчання найбільш обдарованих дітей з будь-якого куточка України, прищеплювати їм навички самостійного наукового мислення, озброювати всім, що необхідно для сприйняття університетських курсів. Київська спеціалізована школа-інтернат вирішувала проблему доступності спеціалізованої фізико-математичної освіти для дітей сільської місцевості. Кожного року викладачі школи та університету вишукують талоновитих дітей у найвіддаленіших районах України та запрошують їх до навчання.
З перших днів існування школи-інтернату до викладацької роботи керівництва роботою гуртків та факультативів, ведення спецкурсів були залучені викладачі та науковці природничих факультетів — професори Шишловський О. А., Кованцов М. І., Чарін В. С, Калужнін Л. А., Михайловський В. І., доценти Борбат О. М., Кучеренко Є. М., Вишенський В. А., Кириченко А. М., Шайкевич І. А., Руденко А. Г. та інші.
З 1979 року замість назви “Київська спеціалізована школа-інтернат фізико-математичного профілю при Київському ордена Леніна державному університеті імені Т.Г. Шевченка» стала використовуватися назва “Республіканська спеціалізована школа-інтернат фізико-математичного профілю при Київському державному університеті імені Т.Г. Шевченка»
У 1991 році ліцей отримав нові приміщення за адресою проспект Академіка Глушкова 6. Це просторий комплекс, збудований за індивідуальним проектом на околиці міста біля корпусів природничих факультетів Київського національного університету, складається з навчального корпусу та гуртожитку. Комплекс ліцею вписався в ансамбль університетського містечка, що дає змогу викладачам університету активно працювати в ліцеї, а його учням — в університеті.
Сучасний вигляд ліцею
Учні школи-інтернату залучались до наукової роботи в лабораторіях та кафедрах механіко-математичного, фізичного, радіофізичного факультетів та факультету кібернетики. Ця взаємодія надалі ставала все тіснішою, тому 21 липня 1992 року постановою Кабінету Міністрів України № 407 на базі школи-інтернату був створений Український фізико-математичний ліцей Київського державного університету імені Тараса Шевченка.
24 квітня 2012 року — згідно наказу Міністерства освіти, молоді та спорту України від від 23.03.2012 N 353 “Деякі питання Українського фізико-математичного ліцею Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка” та наказу ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка № 332-32 від 24.04.2012 року “Про структуру університету” був створений Український фізико-математичний ліцей Київського національного університету імені Тараса Шевченка як відокремлений структурний підрозділ університету.
26 листопада 2012 року — згідно наказу Міністерства освіти, молоді та спорту України від 21.11.2012 року № 1312 та наказу ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка № 951-32 від 26.11.2012 року Український фізико-математичний ліцей Київського національного університету імені Тараса Шевченка був реорганізований як структурний підрозділ університету.
За 60 років існування (з 1963 року по 2023 рік ) ліцей закінчили 6124 випускників, третина з яких присвятила своє життя науці. УФМЛ по праву пишається своїми випускниками, які, досягаючи високих вершин у різних галузях науки і техніки, зміцнювали також авторитет фізико-математичного ліцею. Серед вихованців нашого навчального закладу шість академіків та членів-кореспондентів національних академій наук України та Росії, професори відомих зарубіжних університетів, майже півсотні докторів наук, понад 600 кандидатів наук. Тільки в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на природничих факультетах працює понад 80 вихованців ліцею, серед них — доктори наук, професори, кандидати наук. З переліком видатних випускників школи/ліцею Ви можете ознайомитися тут.
За 60-ти літній період існування школи/ліцею його учні здобули 108 медалей на Міжнародних учнівських олімпіадах з фізики, астрономії, математики, хімії та інформатики. Причому 96 з них – за часів незалежної України. За радянської доби близько ста наших учнів стали переможцями Всесоюзних олімпіад СРСР. За підсумками ЗНО (останні роки НМТ) ліцей входить щороку до п’ятірки найкращих за результатами складання обов’язкових предметів. Кожного разу випускники мають по декілька абсолютних результатів – 200 балів з кількох предметів (200 балів з трьох предметів Арський Н. (2023 р.), Кінзерський Д. (2021 р.) У рейтингу кращих шкіл України щорічно за профілем фізика-математика ліцей входить до трійки лідерів. Учні ліцею залучаються до науково-дослідницької роботи Малої академії наук, кожного разу стають призерами міського та Всеукраїнського етапів змагання. Ліцеїсти щороку за свої досягнення є Лауреатами президентської стипендії за вагомі досягнення у вивченні окремих предметів та наукові відкриття.
Всі наші випускники вступають до вищих навчальних закладів України та світу, більше 80% з них стають студентами Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Директорами школи/ліцею були: Іван Степанович Кривоший (серпень 1963 – січень 1964), Михайло Якович Кайом (січень 1964 – травень 1970 та січень 1975 – 1983), Володимир Тимофійович Маматов (вересень 1970 – червень 1974), Володимир Михайлович Романенко (вересень 1973 – листопад 1975), Олександр Пилипович Рідзель (грудень 1975), Ярослав Йосипович Смикало (1983 – 1993), Микола Миколайович Величко (квітень 1993 – липень 1998), Олексій Анатолійович Лобода (липень 1998 – серпень 2007), Олег Миколайович Хомяков (серпень 2007 – серпень 2011), Катерина Йосипівна Давидова (в.о. директора) (серпень 2011 – квітень 2013), Володимир Миколайович Горкавенко (квітень 2013 – лютий 2016), Георгій Іванович Салівон (лютий 2016 – січень 2021), Латишенко Людмила Анатоліївна (липень 2021 р – в.о. директора, з вересня 2023 р. – директор ліцею).
-1 коментарів до “Історія ліцею”
А и Б классы были украинские, а В и Г русские. Деления на математиков и физиков не было))
То було дуже давно, але правда. А ще колись існували хімічні Д класи!)
Когда я учился, 1965-1967, как раз и было деление на математиков, классы А, Б и физиков, классы В, Г. Языкового деления не было.
Коментарі закриті.